12 листопада 2014 року у 130 кінотеатрах на 150 копіях у національний прокат виходить стрічка Олеся Саніна, яка репрезентуватиме Україну у 2014 році на 87-й церемонії вручення премії «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». 2011 року Ірен Роздобудько й Олесь Санін отримали спеціальну відзнаку «Коронації слова» у номінації «Кіносценарії» за роботу «Садок вишневий» (2008), з якого постав фільм «Поводир, або Квіти мають очі». Як зазначає режисер, це безпрецедентні цифри для українського кіно, з якими на наші екрани дотепер виходили хіба великі американські блокбастери…
За основу стрічки «Поводир, або У квітів є очі» режисер Олесь Санін взяв історію кобзарів, яких розстріляли через непокору радянській владі. Фільм був знятий в 2012 році, монтаж завершили у вересні 2013 року. Зйомки стрічки проходили по всій Україні: у Харкові, Дубно, Переяславі-Хмельницькому, на Рівненському базальтовому кар’єрі. Сценарій до фільму написали Олесь Санін, Олександр Ірванець та Ірен Роздобудько. Сценарій фільму оновлювали 4 рази. Але найтяжчим для творчої команди були численні простої, адже робота над фільмом почалася ще у 2004 році.
Дія фільму відбувається у 1933—1934 роках. Він відтворює події з життя. У 30-х роках у радянській газеті вийшла замітка про хлопчика-безхатька, який говорив з акцентом і називав себе американцем. У той час було вбито іноземця, запрошеного для індустріалізації СРСР. Військовий, який осліп у бою під Крутами й обрав долю кобзаря, існував насправді, як і патріоти — службовці, які ціною життя намагалися передати на Захід правду про Голодомор. (У фільмі документ про Голодомор ховають у «Кобзар»). Сліпих кобзарів, які своїм співом висловлювали опір сталінській національній політиці, зібрали в Харкові нібито на з’їзд і знищили в кар’єрі. Але не можна вбити пісню. Мистецтво — не летальна зброя, і воно влучить, на що сподіваються сучасні митці.
Головні ролі в картині виконали Джефф Барелл, Станіслав Боклан, Антон Святослав Грін, Джамала та Олександр Кобзар. В епізодах знялися українські письменники Олександр Ірванець та Сергій Жадан, кобзар Тарас Компаніченко, більш 100 незрячих з усієї України та мандрівні музики київського, харківського і львівського кобзарських цехів.